БукРивер создан для того, чтобы вы могли поменять прочитанную книгу на любую другую или просто подарить хорошему человеку, пока она не погибла под слоем пыли на вашей полке.
Как это работает Что вы хотите прочитать? Присоединиться к БукРиверу
Как это работает Что вы хотите прочитать? Присоединиться к БукРиверу
Это книга уже подарена ее хозяином
Поиск → Анатомічний атлас
«Анатомічний атлас», Артем Чех
Автор вже чотирьох прозових книжок, 23-річний Артем Чех в одному з інтерв’ю сказав, що за певних сімейних обставин у дванадцять пішов на вулицю і повернувся…аж за п’ять років. Накопичений досвід та спостереження про розгублено-загублене покоління 90-х могли залишитися лише спогадами, але були зведені докупи в «Анатомічний атлас. Важко бути жабою».
Тож цього разу Чех препарує жабу на ім’я Віталік, що однаково схожа й на метелика-одноденку. От тільки метелик зазвичай живе коротко і яскраво, а життя схожого на жабеня, немічного до самоуправління молодика та його друзів, має незрозумілий колір і запах страху.
Про яких тільки «пацанів» не розповідали читачеві сучасної української прози – непутящі підлітки, наркомани, нездатні взяти життя у свої руки, із пляшкою пива чи й міцнішого пійла, із чорними від тютюнового диму легенями, з рихлим мозком та страхом перед завтра, вдало замаскованим під так званий пофігізм. З числа українських сучасників Чеха про подібних «пациків» уже написали як мінімум двоє, не кажучи вже про зарубіжних авторів. Однак досить прозаїчні персонажі «Анатомічного атласу» таки з’явилися на світ і з легкої руки автора відповзали відведений їм на життя час на папері. Зрідка готуючись стрибнути, вони продовжили повзати, тож невідомо, що саме ними рухало – страх помилок чи елементарна лінь. Нічого зайвого, тільки стара, як світ, мораль та вже зовсім не нові зміст, ідея та сленг – цей всюдисущий засіб зображення сьогоднішніх реалій.
«Розумієш, чувак…», характерне сичання пляшок пива, вигуки та матюччя замість закінчених речень та недолугі роздуми над тим, хто винен в утворенні глибочезної ями замість нормального життя. Таке можна почути щовечора у дворах будинків столиці чи на покинутих дитячих майданчиках у провінції. Ці картинки жалюгідного у своїй безцільності людського існування, навіть розбавлені алюзіями на Сергія Жадана, Пітера Грінуея та інших письменників, вже мало цікавлять читача. Навколишній простір настільки ними перенасичений, що хочеться нарешті побачити світло у кінці тунелю.
Втім, є надія, що Артемові Чеху як обдарованому молодому авторові надалі не забракне творчої фантазії та відчуття перспективи. Йому є що сказати, адже визнання читачами та критиками романів «Цього ви не знайдете на Яндексі» та «Киня» це доводять. Можливо, варто просто зупинитися на якийсь час та перевести подих – тоді голос звучатиме впевненіше, а твори – цілісніше.
Тож цього разу Чех препарує жабу на ім’я Віталік, що однаково схожа й на метелика-одноденку. От тільки метелик зазвичай живе коротко і яскраво, а життя схожого на жабеня, немічного до самоуправління молодика та його друзів, має незрозумілий колір і запах страху.
Про яких тільки «пацанів» не розповідали читачеві сучасної української прози – непутящі підлітки, наркомани, нездатні взяти життя у свої руки, із пляшкою пива чи й міцнішого пійла, із чорними від тютюнового диму легенями, з рихлим мозком та страхом перед завтра, вдало замаскованим під так званий пофігізм. З числа українських сучасників Чеха про подібних «пациків» уже написали як мінімум двоє, не кажучи вже про зарубіжних авторів. Однак досить прозаїчні персонажі «Анатомічного атласу» таки з’явилися на світ і з легкої руки автора відповзали відведений їм на життя час на папері. Зрідка готуючись стрибнути, вони продовжили повзати, тож невідомо, що саме ними рухало – страх помилок чи елементарна лінь. Нічого зайвого, тільки стара, як світ, мораль та вже зовсім не нові зміст, ідея та сленг – цей всюдисущий засіб зображення сьогоднішніх реалій.
«Розумієш, чувак…», характерне сичання пляшок пива, вигуки та матюччя замість закінчених речень та недолугі роздуми над тим, хто винен в утворенні глибочезної ями замість нормального життя. Таке можна почути щовечора у дворах будинків столиці чи на покинутих дитячих майданчиках у провінції. Ці картинки жалюгідного у своїй безцільності людського існування, навіть розбавлені алюзіями на Сергія Жадана, Пітера Грінуея та інших письменників, вже мало цікавлять читача. Навколишній простір настільки ними перенасичений, що хочеться нарешті побачити світло у кінці тунелю.
Втім, є надія, що Артемові Чеху як обдарованому молодому авторові надалі не забракне творчої фантазії та відчуття перспективи. Йому є що сказати, адже визнання читачами та критиками романів «Цього ви не знайдете на Яндексі» та «Киня» це доводять. Можливо, варто просто зупинитися на якийсь час та перевести подих – тоді голос звучатиме впевненіше, а твори – цілісніше.
ISBN:978-966-03-4235-4
Расскажите друзьям об этой книге. Отправьте им эту ссылку
Мнения о книге
Мнений пока нет. Может быть Вы попробуете? ;)