БукРивер создан для того, чтобы вы могли поменять прочитанную книгу на любую другую или просто подарить хорошему человеку, пока она не погибла под слоем пыли на вашей полке.
Как это работает Что вы хотите прочитать? Присоединиться к БукРиверу
Как это работает Что вы хотите прочитать? Присоединиться к БукРиверу
Поиск → Грішниця
«Грішниця», Олена Печорна
Сюжет обертається навколо долі Лариси. Лариса - донька алкоголіків. У неї не було справжнього дитинства. Бідність, зґвалтування, смерть сестри та інші жахи. Попри всі перипетії, Лариса стає на добропорядну стежку санітарки в лікарні та матері.
Але хвороба дитини змушує її стати повією. Далі - СНІД, втрата кохання, віднайдений спокій в селі десь у Чорнобильській зоні та happy-end. Несподіваних перипетій немає - всі сюжетні ходи більш-менш очікувані. Хоча кожен з них на своєму місці - чутливі читачки сміятимуться і плакатимуть в унісон.
Роман «Грішниця» написаний просто і без зайвих формальних викрутасів. Тут присутні два плани оповіді. Перший - в реальному часі описується життя та лікування Лариси в селі. Другий - записана Ларисою в товстому зошиті історія життя. Наприкінці роману цей щоденник Лариса топить у глибокому озері.
В романі використано чимало впізнаваних кліше-образів масової української свідомості. Неблагополучні діти, бомжі, наркомани, багаті держслужбовці. Власне, це реальність новин і кримінальної хроніки.
Сюжет роману близький до естетики телебачення. Десь між передачами типу «Женские истории», зйомками «Магнолії-ТВ» або документальними історіями злочинів із правдоподібною реконструкцією дій та мотивацій злочинців.
Пам`ятаєте, колись Микола Хвильовий писав: «Я повірю в існування мови, коли до мене і президент держави, і повія на вулиці звертатимуться українською мовою».
Роман «Грішниця» - з цієї ж опери. Він, як і тексти Люко Дашвар, Галини Вдовиченко, Міли Іванцової та ін. заповнює напівпорожню нішу жіночої україномовної літератури.
«Грішниця» точно сподобається всім, хто любить дивитися серіали про непрості жіночі долі, та читати Деніелу Стіл чи подібних.
Але хвороба дитини змушує її стати повією. Далі - СНІД, втрата кохання, віднайдений спокій в селі десь у Чорнобильській зоні та happy-end. Несподіваних перипетій немає - всі сюжетні ходи більш-менш очікувані. Хоча кожен з них на своєму місці - чутливі читачки сміятимуться і плакатимуть в унісон.
Роман «Грішниця» написаний просто і без зайвих формальних викрутасів. Тут присутні два плани оповіді. Перший - в реальному часі описується життя та лікування Лариси в селі. Другий - записана Ларисою в товстому зошиті історія життя. Наприкінці роману цей щоденник Лариса топить у глибокому озері.
В романі використано чимало впізнаваних кліше-образів масової української свідомості. Неблагополучні діти, бомжі, наркомани, багаті держслужбовці. Власне, це реальність новин і кримінальної хроніки.
Сюжет роману близький до естетики телебачення. Десь між передачами типу «Женские истории», зйомками «Магнолії-ТВ» або документальними історіями злочинів із правдоподібною реконструкцією дій та мотивацій злочинців.
Пам`ятаєте, колись Микола Хвильовий писав: «Я повірю в існування мови, коли до мене і президент держави, і повія на вулиці звертатимуться українською мовою».
Роман «Грішниця» - з цієї ж опери. Він, як і тексти Люко Дашвар, Галини Вдовиченко, Міли Іванцової та ін. заповнює напівпорожню нішу жіночої україномовної літератури.
«Грішниця» точно сподобається всім, хто любить дивитися серіали про непрості жіночі долі, та читати Деніелу Стіл чи подібних.
Расскажите друзьям об этой книге. Отправьте им эту ссылку
Мнения о книге
Мнений пока нет. Может быть Вы попробуете? ;)